Наукова конференція „Компетентісно орієнтоване навчання як напрямок модернізації шкільної освіти в умовах діяльності інноваційного навчального закладу”
22 січня в Київському ліцеї бізнесу відбулася наукова конференція присвячена завершенню експериментального педагогічного дослідження на тему: «Компетентністно орієнтоване навчання як напрям модернізації шкільної освіти в умовах діяльності інноваційного навчального закладу». (Програма конференції додається).
Організаційний план заходу передбачав відкриті уроки викладачів, доповіді співробітників Ліцею, які брали участь в експерименті, та випускників. Гостями нашого закладу стали керівники та вчителі провідних навчальних закладів Києва та України, фахівці Академії педагогічних наук України та міського педагогічного університету ім. Грінченка, вчені, відомі на теренах компетентісного підходу.
Особливість конференції полягала в тому, що вчителі ліцею не лише обговорювали способи формування ключових компетентностей школярів, а і демонстрували власну компетентісну підготовку. Гості, які були присутні на відкритих уроках, одностайно відмітили комунікативні здатності ліцеїстів, їх уміння аргументувати власну позицію, цікавими для вчителів-практиків виявилися форми організації аналітичних та рефлексивних робіт на заняттях. Друга частина конференції, присвячена обговоренню сучасного стану компетентісного підходу в освіті, створила можливість для безпосереднього діалогу вчителів, науковців та випускників Ліцею. Результатом майже п’ятигодинної (з перервою на кава-брейк) комунікації стало розуміння принципових проблем впровадження компетентісного підходу в практику середньої школи. Сформулюємо деякі з них.
1. Компетентісно орієнтоване навчання вимагає використання інших форм організації, ніж класно-урочна система. Найбільш ефективними є робота вчителів та учнів у проектах, ігрових заходах, диспутах, дискусійних клубах та ін. Саме такі організаційні форми навчання та підготовки передбачають спільне (учитель-учень) проектування та практичну реалізацію (дію) .
2. Складним і тривалим є перехід від педагогічної взаємодії і комунікації, що забезпечує пряму передачу інформації до компетентісно орієнтованої, яка передбачає рівноправну позицію учня та вчителя і потребує більшої підготовленості учня до участі у змістовному спілкуванні.
3. Навчання, спрямоване на формування ключових компетентностей, можливе лише за умови диференційованої роботи з учнями (групами, командами), постійного моніторингу рівнів прояву здібностей (компетентностей), проектування індивідуальних освітніх траєкторій учнів.
4. Не менш актуальною постає проблема переходу вчителя з позиції носія програмних знань і постановника нормативних умінь та навичок в позицію майстра, який демонструє зразки компетентної дії, виконуючи її спільно із учнями.
5. Дуже складною є оцінка результатів «компетентісної педагогіки». Приріст компетентності не здійснюється простим переходом кількості знань, умінь і навичок в якість. Виділений і осмислено використаний досвід невдач не менш важливий, ніж успіх. Про надійність освоєння і використання ключових компетенцій можна говорити, оцінюючи подальші, реальні досягненнях випускника.
6. Компентентнісно орієнтоване навчання основним завданням визначає підвищення практичності освіти. Разом з тим, рівень і якість практичності визначається й оцінюється або самими новаторами, або задається стандартами освіти. Однак, без змін в суті і процедурах оцінювання результативності навчання, без участі у цьому процесі «замовників», представників реальної практики, бізнесменів, «топ-менеджерів» створити уявлення про «стандарти» компетенцій неможливо.
Цікавим виявилось те, що точка зору випускників Ліцею, нині студентів Університету „Києво-Могилянська Академія”, стала поворотною в дискусії. Саме в їхніх доповідях прозвучали не тільки вимоги до рівня компетентісної освіти сучасного випускника школи, а і серйозні рекомендації щодо форм набуття інформаційної, комунікативної, соціальної, управлінської компетентності в будь-якій школі.
Звичайно, експериментальне дослідження завершено, проте наша (ліцейська) зацікавленість в темі – невичерпана. Наступним, на наш погляд, кроком має стати обговорення способів та форм компетентісної підготовки на всіх рівнях освіти. Крім того, до дискусії слід запросити менеджерів бізнес-організацій та установ, підприємств, адміністративних організацій, які стануть (і вже є) роботодавцями нашої молоді. Лише враховуючи цілі і завдання всіх „гравців ринку професійної сфери” і можливі життєві траєкторії сучасної молоді можна отримати реальну аналітику та сформувати дієвий план розвитку ідеї компетентісного підходу в освіті та власному житті.
